понеділок, 19 жовтня 2020 р.

Важлива інформація!

 
    За даними світового огляду впливу пандемії короновірусу, діти в період карантину стали проводити на 80% більше часу онлайн, разом з цим підвищились звернення щодо випадків булінгу з використанням інформаційно-комунікативних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті збільшилась вдвічі.

                           Куди звернутись по допомогу??? 

Урядова консультаціна лінія з питань безпеки дітей в Інтрнеті - набрати 1545, далі обрати "3". Працює 24/7. Дзвінки безкоштовні.

Чат-бот проєкту #stop_sexтинг з можливістю відправити власне запитання - на сайті  https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ або у телеграмі @StopSextingBot

Отримання дітьми психологічної консультації:
  •  Національна дитяча гаряча лінія - безкоштовно подзвонити за номером 116 111 (з понеділка по п`ятницю, з 12:00 до 20:00)
  • Організація Teenergizer - консультація за принципом "рівний-рівному" або з психологом безкоштовно і конфіденційно - teenergizer.org/consultations
Видалення контенту із зображенням сексуального насильства над неповнолітньою особою: https://stop-sexting.in.ua/send/

Онлайн звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua

неділя, 18 жовтня 2020 р.

Безпека дітей в Інтернеті

 





    Сьогодні діти стали проводити на 80 % більше часу онлайн, разом з цим підвищились звернення щодо випадків булінгу з використанням інформаційно-комунікативних технологій, а сексуальна експлуатація в Інтернеті збільшилась вдвічі.
    З метою захисту дітей від сексуальних ризиків в Інтернеті були проведені превентивні заняття з учнями 5- х, 6-х та 10 класів.

четвер, 15 жовтня 2020 р.

Психологічний гурток "Пізнай себе"



 З 14 вересня 2020 року розпочав свою роботу психологічний гурток "Пізнай себе".

Гурток мають змогу відвідувати учні школи віком 10-14 років.

Заняття проходять у формі тренінгу, міні-лекції, психологічної гри.

За час навчання діти мають змогу:

- вдосконалити навички спілкування та правила етикету; 

-запобігати негативному впливу на себе, виховувати почуття впевненості в собі; 

-керувати стресом, вирішувати конфлікти; вступати в бесіду, брати інтерв`ю;

-висловлювати свою думку;

-продуктивно працювати в колективі.

понеділок, 12 жовтня 2020 р.


З учнями 7 класу  було проведено цікавий міні-тренінг на тему
 "Вчимося спілкуватися".

Я-особистість, ти-особистість.

Я- важлива людина і ти- важлива людина.

Я хочу, щоб мене вислухали,

І ти заслуговуєш на те, щоб бути вислуханим. (Мартін Бубер)

середа, 2 вересня 2020 р.

Релаксаційні вправи

 

ІГРИ НА РОЗСЛАБЛЕННЯ

гамак

Релаксація – це зняття психологічної напруги, яке долає стрес шляхом разслаблення. Техніки релаксації застосовують з метою внутрішньої стабілізації, адаптації, сприяння саморегуляції організму – це методи для осіб, які перенесли психологічну травму.

Крім того, у гіперактивних дітей відзначається підвищений рівень м’язової напруги, – особливо в області рук, шиї, обличчя, плечей, грудної клітини і живота. Регулярне виконання малюком релаксаційних вправ допоможе стати йому більш спокійним і врівноваженими, виробить саморегуляцію. Після цього варто підключати вправи на розвиток уваги.

0_a5ac8_80c84eac_origГра на розслаблення «Сніговик»

 

 Цю вправу можна перетворити на невелику гру, де дитині належить зіграти роль сніговика:

• Настала зима. Зліпили хлопці у дворі сніговика. Гарний вийшов сніговик (потрібно попросити дитину зобразити сніговика).

• Є в нього голова, тулуб, дві руки, які стирчать в сторони, стоїть він на двох міцненьких ніжках …

• Вночі подув холодний-холодний вітер, і став наш сніговичок замерзати.
Спочатку у нього замерзла голова (попросіть дитину напружити голову і шию), потім – плечі (дитина напружує плечі), потім – тулуб (дитина напружує тулуб).

• А вітер дме все сильніше, хоче зруйнувати сніговика. Уперся сніговик своїми ніжками (дитина сильно напружує ноги), і не вдалося вітру його зруйнувати.

• Полетів вітер, настав ранок, виглянуло сонечко, побачило сніговика і вирішило його відігріти. Стало сонечко припікати, почав сніговик танути.

• Першою почала танути голова (дитина вільно опускає голову), потім – плечі (дитина розслабляє і опускає плечі). Потім розтанули руки (м’яко опускаються руки), тулуб (дитина, як би осідаючи, схиляється вперед), ноги (ноги м’яко згинаються в колінах).

• Сонечко гріє, сніговик – тане і перетворюється на калюжку, розтікається по землі …

Потім, якщо у дитини є таке бажання, сніговичка можна «зліпити» повторно.

 

ласкава крейдаТілесно-орієнтована вправа «Ласкава крейда». Модифікація.

Є гарна розвага – малювати або писати на спині один у одного різні малюнки або букви, а потім відгадувати, що було зображено. Ця гра подобається багатьом дітям, але, на жаль, не дуже підходить тривожним хлопчикам і дівчаткам, томущо вони, намагаючись розгадати задумки партнера по грі, можуть хвилюватися, переживати, внаслідок чого напружувати м’язи сильніше і сильніше. Тому краще використовувати модифікацію даної гри.

Дорослий каже дитині наступне: «Ми з тобою будемо малювати один одному на спині. Що ти хочеш, щоб я зараз намалював? Сонечко? Добре ». І м’яким дотиком пальців зображує контур сонця.

«Схоже? А як би ти намалював на моїй спині або руці? А хочеш, я намалюю тобі сонце ласкавою крейдою? ». І дорослий малює, ледь торкаючись поверхні тіла.


Синдром дефіциту уваги у дітей

 

МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ ДЕФІЦИТУ УВАГИ У ДІТЕЙ (ГІПЕРАКТИВНІСТЬ, ГІПОАКТИВНІСТЬ)?

сдвг 2

Синдром дефіциту уваги – це, насамперед, проблема підтримки уваги, концентрації та наполегливості в досягненні результату.

Чому так відбувається? В пренатальному, перинатальному або постнатальному періоді відбулась травматизація. Внаслідок цього відмічаються органічне порушення роботи центральної нервової системи, частина мозкових клітин не функціонує. Нервові клітини не відновлюються, тому здорові клітини починають брати на себе функції “потерпілих”. Тобто, у звичайної дитини енергія витрачається лише для того щоб грати, посміхатися, пізнавати світ і себе в цьому світі, а у дітей із синдромом дефіциту уваги енергія втрачається ще й на компенсацію недорозвинених функцій. Отже, нервова система у такої дитини працює з подвійним навантаженням.

При гіпердинамічному синдромі уражаються структури, що забезпечують процес гальмування. При гіподинамічному – збудження.

При нормальному розвитку до 14 років уражені клітини та зв’язки можуть бути відновлені.

Гіперактивні діти

 

ЯК СЕБЕ ВЕСТИ З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДІТЬМИ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ.

школа

Працівникам освітніх закладів завжди треба пам’ятати, що гіперактивність, це не особливості темпераменту чи характеру дитини, не наслідок виховного процесу батьків, а медичний діагноз! Тому батьків треба сприймати не як першопричину «поганої» поведінки дитини, а спробувати зробити їх союзниками і разом, об’єднавши зусилля, допомогти дитині адаптуватися в колективі та отримувати знання.

1. Педагогам було б корисно знати ознаки синдрому дефіциту уваги, адже це ключ до розуміння малечі. Вчителі мають орієнтуватися в особливостях сприймання, уваги, пам’яті гіперактивних дітей, щоб в якомога доступнішій формі організувати розумову діяльність.

2. Дитина з гіперактивністю повинна завжди бути «на виду». Краще, якщо основне місце сидіння в класі буде в центральному ряді, на першій парті або навпроти стола вчительки. Так педагог може максимально стримувати увагу дитини, а для дитини це можливість швидко звернутися за допомогою у разі виникнення труднощів.

3. Завдання, які надаються гіперактивній дитині мають свої особливості. Так, намагайтесь давати завдання які відповідають рівню знань дитини. Оскільки дуже легке чи дуже складне завдання – це привід для швидкого переключення уваги, яку і так тяжко втримати. Наступна особливість – на певний окремий відрізок часу давайте виконувати лише одне завдання, якомога чіткіше проговоривши умову і використовуючи якомога менше слів. І останнє, якщо завдання, яке треба виконати досить велике, допоможіть малечі розбити його на окремі частини і контролюйте виконання кожної.

4. Зведіть до мінімуму відволікаючі фактори навколо місця, де сидить дитина. Тут не повинно бути картин, годинника, дитячих наробок і т. д.

5. Режим дня і план заняття повинні бути якомога більше передбачуваним для дитини. Обов’язково організовуйте фізкультхвилинки, де є можливість порухатися і скинути напругу. Намагайтесь використовувати елементи гри і змагання під час занять.

6. Направляйте енергію гіперактивних дітей в корисне русло. Тобто давайте завдання, де можна проявити активність і після чого можна заслужити похвалу за це. Наприклад, роздати зошити чи картки, вимити дошку, намочити губку, полити квіти і т. д.

7. Створюйте ситуації, в яких гіперактивна дитина може стати експертом. Це дуже гарно вплине на формування самооцінки дитини та на сприймання її в класі. Адже зазвичай, в силу своїх особливостей, такі діти стають «крайніми» у всіляких конфліктних ситуаціях, а тому завжди отримують догани.

8. І останнє, пам’ятайте, такі дисциплінарні міри, як покарання, смикання, окрики, погрози, принижування не покращать поведінку дитини. Швидше за все ви досягнете протилежного результату. Тому намагайтесь ігнорувати негативні моменти і заохочувати позитивні та частіше хвалити гіпердинамічних діток. Корекція їх поведінки зазвичай здійснюється за допомогою медикаментозних і психологічних корекційних програм.